Обережно, відгук містить спойлери
У багатьох аспектах ця гра стала для мене дуже сумною і по-людськи страшною. Жодних монстрів чи скримерів, навпаки навіть: тепла та яскрава палітра, приємні оку дизайни та фони, лагідний шум хвиль, стрічки, квіти та дитячий сміх. Але обрана вами тема оповіді однаково викликає в мене щирий жах. Мене лякає забуття, а ця гра майстерно перетворила його на традицію. Боляче спостерігати за тим, як люди сахаються від тих, хто за них же віддав себе морю. Ще болючіще дивитися за тим, як це відбувається з головною героїнею, залишаючи від її життя все менше з кожною церемонією, доки в неї не закінчилося те, що можна було б віддати — "ніщо вже не затримується надовго".
Мені дуже сподобалося, як ви підійшли до подачі історії через перепроходження, бо це ефективно підкреслює циклічність: ритуал знову відбудеться, усе знову повториться, і повторюватиметься до останнього. Справжні трагедія та відчай у буденності.
І ще хочу додати, наскільки гарнюще у вас меню вийшло, коли відкриваєш налаштування з головного екрану. У мене аж подих перехопило. Ще й так влучно задало тон на всі майбутні проходження, заповнюючи хвилями відображення головної героїні.
Я отримала від проходження тільки найкращі враження, дякую за чудову гру!