Я щиро сподіваюся що на цю гру найближчим часом звернуть увагу більше людей. Арт на тру фінал прямо запав у душу, у одні очі можна вглядатися дуже довго. Мені воно трошки віддає настроєм трагічних казок й пісень про самопожертву героїв. В цілому концепт споглядання того як персонаж поступово втрачає себе доволі цікавий, навіть якщо він не здатен зрозуміти це, на це здатен глядач. Короче, дуже гарна новела яка змусила посидіти пожуритися.
Дякуємо за гру!!