Красива історія, хоч і страшенно коротка. Арт шикарний, тло цікаво розглядати, дівчину хочеться дістати з кута, куди вона забилася, обійняти й носити їй ті нещасні булочки т.т
Трохи не вистачило іммерсивності в сценах на чорному фоні. Текст красивий, але книжний, не підтриманий звуками, через що страждає занурення, бо я чекала на дзвони башти, на цокіт годинників. Аж просилися туди. Сюди ж, напевно, паузи після кожного речення — такий плавний ліричний сюжет, а змушуєте постійно тицять.
Загалом все ж сумно, що історію довелось обмежити тисячею слів, тут би такий слоубьорн можна було зробити, мамо-о-о. Ех.