Це неймовірно душевна робота.
Після прочитання багато емоцій і прив'язаності до персонажів. Текст мене дуже задів, і закриття серверу навіть для мене відчулося як смерть янгола. Хоча це й просто програма...
І все-таки треба змушувати себе якось адаптуватися до реальності. Тільки як? Лише сподіваюся що головна героїня цього твору знайде як.
Ха, бачите... Так гарно прописані персонажі, що я думаю про те, що буде робити головна героїня по закінченню тексту ніби це жива людина.
Дуже дякую за цю роботу.