В мене з вашою грою було дуже смішне - я її скачала, забула, і потім сиділа намагалася зрозуміти, що в мене за файл, який вимагає його натиснути. Дуже підходяще до тематики.
А от по враженню)
Я всім кажу-пишу про класний візуал, але що поробиш - в нас завжди багато краси на джемах. І у вас от теж, дуже гарно! Концепт гри явно дозволив сконцентруватися на невеликій кількості візуала, і ви скористувалися можливістю і гідно вилизали все до блиску. На гру любо дивитися. Музика - теж вайб, мені сподобалося, як вона додає до атмосфери.
А тепер головне - мені сподобався ваш концепт. Те, що історія про гра про небезпечні сайти перетворюється на діалог про буття перетворюється на психологічну маніпуляцію. Герой моментально відчувається живим, з усіма його внутрішніми монологами. Сидиш і кричиш в екран - не говори з нею!! Окремо ще виділю перехід в тексті - далі спойлери!, - коли дівчина зникає вперше і потім з'являється, а з нею зникають і помилки. Мені все ще цікаво, що то було! Ну і фінали... я скажу чесно, я так і не зрозуміла, що ми саме зробили, коли не нажали кнопку. В принципі, до речі, ревіл того, ДЕ ми працюємо, геніальний, пожимаю руку. Але з нажаттям все наче зрозуміло (окрім того, що команду нам дала якась сутність, а зовсім не керівники... наче). А от з тим, що ми не нажали... вийшла на неї спочатку і все, що зрозуміла, це те що нас наїбали реверсивною психологією) коротше, ваша гра змусила мене забагато думати, і це прямо супер.
Дякую, страх люблю такі концептуальні проєкти)