Загалом мальовка супер, і музика теж. А за головним меню видно велику любов до проєкту. Правда, дещо плутав персонажів, зокрема Нолана і Тіку. Спочатку не зрозумів, але тут механіка “подумати” — пошук підходящих поєднань думок — справді унікальний підхід, хоча я часто отримував “щось не те”. Отримав поки три кінцівки, але і за ними видно красу гри. Інші кінцівки вже досліджу після джему, бо хочеться все ж досягти хепі-енду з цією цікавою системою “Розсуд та довіра”.
[Далі можливі спойлери, читати після проходження.]
Як почув, що Соната одразу розповіла команді про життя за діамант, здалося, що вона не дуже розумна — хоч це й може бути рішенням типу "вирішувати разом з командою", але більше схоже на те, що персонаж зробив це, бо так вимагає сюжет. Хотілося все ж побачити різний підхід щодо розповіді про мішечок, а не лише про компас. О, і чому мішок не можна викинути чи не брати? Хотілося б пояснення, що компас не діятиме без мішечка, або що море повертає мішечок екіпажу, і краще, щоб він був на видноті, ніж у когось невідомого. Бо, здається, з трьох кінцівок найкраще рішення — не підіймати черепаху.