після проходження моя реакція була: АХУЄТЬ (спойлер: це оповідання про шизофренію? 😅)
єдине що, одна кінцівка просто зупиняється на чорному екрані та не продовжується (спойлер: після фрази Діна де він звернувся до Еліс як Еліс Сорромоунт)
історія залишає великий вплив та по неї хочеться будувати теорії. дуже круто та атмосферно написанна, читала не відриваясь від екрану
в самої історії я навіть бачу деякий вплив класичної літератури (по типу Доріана Ґрея) та... вампірських люьовних романів? 😅😅 в деяких частинаї я навіть вспям'ятала про Харукі Муракамі та Сатоші Кона
про візуальне та музичне оформлення можна довго розмовляти... акуратність ліній... атмосферність музики... увага до деталей! (я ту руку с телефоном довго розлядала)
і взагалі, Діна в дзеркалі мені дуже сильно нагадав те, скільки інформації про нас знають наши пристрої, а ми навіть не здогадуємось про це. писали ми це десь в чаті чи то просто був один випадковий пошук?
ну і плюс, новелла зроблена в юніті. за це це один плюс. якщо не секрет, ви всі механики написали сами чи використали якийсь фреймворк? якщо друге, то можете поділитись? 😊