Нарешті я дібралася до піксельного арту цього джему. Чекала!
В цілому, візуал гри видався мені дуже приємним. Люблю художнє рішення з іконками персонажів по боках, через них гра більше нагадує класичні рпг. Оброблені стокові картинки, мені здається, було чудове рішення щрб зберегти і різноманітність візуалу, і заощадити час, тому що в загальну стилістику вони вписуються ідеально.
Музика гарно підібрана - такий дуже вайбовий, стандартний трек для цього жанру.
Мені сподобалося, як написано текст. Я відчула атмосферу цієї подорожі з Віллом та Фрідом. Персонажі розумно написані, що постійні розповіді Вілла не відчуваються просто лордампом. Але ви дали мені більше питань, ніж відповідей! Що образливо, бо тепер цікаво, що ж взагалі відбулося у грі. Далі будуть спойлери до кінцівок та сюжету! Питання, хто є Фрідбальд, що з ним сталося, і що є шепоти - всі інтригують впродовж історії, але по суті, ми так цього і не дізнаємося, тому що жодна з двох кінцівок не сильно дає пояснення (ну або ж я його не зрозуміла...). Особливо мене зацікавило минуле Фріда, і те, що він проковтнув якийсь камінець, відчувалося як шматочок сюжета, що мав би вистрілити у фіналі, і якось пояснити його часткову німоту і те що він "забрав в нас шепоти". Я маю надію, що ви ще захочете доробляти історію, тому що я б прочитала більш детальну роботу, сетінг та сюжет мають потенціал.
В будь якому випадку, це було доволі атмосферно, дякую) Тепер знаю, що я завжди мала рацію, і йти треба постійно наліво!