Ця гра змусила мене плакати. Новела проста, але цією простотою підкорила моє серденько. Сюжет хоч і коротенький але важкий. На мене безліч разів накатувало бажання розплакатись і все ж два рази я не стрималась.
Мені було шкода гг. Хоч нам не дають багато контексту про нього, але ви вдало обрали образ, через який легко додумуєш всі деталі, яких не вистачає. + Гарно показані спогади, які відчуваються реальними для глядача (уривчасті, вибіркові, образні і утровані). Саме так як і виглядають травматичні спогади. Принаймні це так відчувалось для мене.
Все це підкреслювалось гарним візуалом. Ця стилістика дуже пасує до цієї новели і гарно передає атмосферу. Окремо хочу похвалити ваш інтерфейс. Він мало того, що був інтуїтивним, так ще й гарно оформлений, є всі потрібні функції. Меню - то любов. Мені дуже сподобалось візуальне рішення зробити його ніби титулка записничка.
Музика підібрана гарно.
Єдине що хочу від себе ще додати, шепіт мені дуже різав вушко... Він відчувався не як загадковий шепіт, чи шепіт зі спогадів, а як записаний на диктофон. Бо ось ці характерні різкі "ш", або загалом глухі звуки, вони дуже різко відчувались у навушниках. Я не шарю за звуки і подібне, тому підказати як можна це покращити не можу(
Але загалом враження від новели в мене дуже позитивні. Дякую розробницям за хоч і гірку сюжетно, але чудову гру!