Вашого проєкту я дуже чекала, бо маг реалізм - мій улюблений жанр, а український - то взагалі. Тому мала підвищені очікування до новели) Нарешті ось змогла дібратися і подивитися, чи вони виправдалися.
Розкладатиму враження по поличках)
Візуально гра витримує рівень. Фони відносно прості, але цікаві текстурно (я перший же фон довго розглядала, настільки мені сподобався ефект скла у вікнах будинку). Інтерфейс - прикольний, мені сподобалося оформлення текстбоксу дуже. Спрайти супер красиві (Анно, коли комішени на фурей, он які гарні виходять!). Єдине що, хоч за загальною естетикою історії дизайни всі супер пасували персонажам, мені було трохи сумно, що в новелі зі словом знахарка в назві та з українською мітологією зовсім не знайшлося місця якомусь обрядово-традиційному українсьому колориту в дизайнах(
Музика та звуки були підібрані гарно, не заважали. В принципі, це головне, коли такі асети взяті, а не зроблені, нуль критики)
Відносно сюжету - ви точно досягли тієї атмосфери, що задумували, бо ще до зазначенні в сюжеті, що це 90ті, я повернулася до людини, з якою читала, і сказала "це щось нагадує мені стб шоу про ментів 90х, тільки з містикою". Гумор витриманий на рівні впродовж всієї гри) Сам сюжет цікавий, явно продуманий, цілісний світ. Але - трошки відчувається нецілісною швидкість подій. Занадто стрімко розповідь переключається на фінал, залишаються певні питання, на які гра відповідає лише частково (наприклад, шепіт "сталкера" гг і чому він вирішив вибрати саме її - невже чисто на рандомі, чи тому що вона почала займатися справою?). Пройшла на (начебто) два основні фінали, і, звичайно (спойлери) весільна мені сподобалася більше, упир з енергетичною вампіркою це справді ідеальна пара)
Тут я зроблю нову в своїх відгуках категорію - а саме категорію сапфічної репрезентації - щоб трооошки вас поругати. Але не зі зла, а тому що для мене це важлива штука) Просто початкова сцена з подругою відчувалася дуже дивно. Особливо якщо проходити на кінцівку, де ми намагаємося посадити злочинця - бо по суті в тому випадку романс на тій сцені і закінчується. Виходить, що героїня оце рандомно вирішила в момент, що їй подобається її сусідка, рандомно її поцілувала, вони сказали одна одній "давай про це не говорити" і продовжили лінію сюжету ніби це не щось, що кардинально змінює їх стосунки. Якби я не побачила інший фінал, де вже в них більш повна сцена, і якби не знала вас як команду, яка так точно робити не буде, подумала б, що це був вибор такого трошки квірбейтінгу (?), який навмисно прописаний так, щоб не впливати на сюжет далі. І до речі, щодо не впливати на сюжет, зверніть для майбутніх фіксів увагу, що навіть якщо героїня не цілує подругу, а потім романсить її у фіналі, подруга все одно говорить, що вони цілувалися)
Загалом - ви зробили приємну, гуморну новелу з дуже цілісною атмосферою і естетикою. Було приємно пограти, і було б прикольно побачити продовження, бо затравка була чудова)