Fellow театральну новелу мені, звичайно, пропустити було гріх. Чи засяє зірка Степана - чи все ж Василя? - мене цікавило ще на рівні анонсу. Думаю, це все симпатична обкладинка)
Артстиль дуже милий. Подобається, наскільки різними виглядають персонажі - Марічка така чудова жінка середнього віку, яка нарешті виглядає на свій вік, а не як часто малюють трохи старших жінок, на 20 років. Дизайн Степана відповідно його персонажу колоритний. Коротше кажучи, моїм очам було перманентно приємно грати в цю новелу)
Музика підібрана так, щоб не заважати і підходити під сцену - в принципі, це достатній коментар, враховуючи, що вона взята з відкритого доступу (в цьому, звичайно, нема нічого поганого - краще так, ніж своя музика, що псуватиме сцену).
Сподобалася інтерпретація теми і те, що гра слідує за нами, який би вибір ми не зробили. Можливі далі спойлери) Очевидно, що рут з Марічкою більш "коректний" - але навіть якщо ми відмовляємося, гра все ще дає нам спробувати досягти чогось самим, а не відразу підсвічує "гейм овер". Я так розумію, що самостійно можна навіть на непоганий фінал вийти, але я не спромоглася) Сподобалося, що персонажі дуже колоритні, не завжди приємні, але в цьому і відчувається їх живість. Все ще сумую за ставлення до Марічки, бо що вона всім тим людям зробила, їм в їжу плюнула? Директорці точно не доплачують за цей балаган.
Класний погляд за ширму, дякую вам за такий шматочок життя Зірок)