Но могла пропустити пограти у fellow театральну новелу! І відразу була захоплена рівнем продакшену - інтерфейс неймовірно гарний. В цілому видно, що над грою дуже старалися)
Візуал, не тільки інтерфейс - дуже виразливий. Подобається, що персонажі оформлені, як вирізані картонки, і фони круто деталізовані. Анімації - це взагалі інший рівень, хоча анімації спрайтів без супроводжуючої озвучки змушують сумувати тиші, бо наче персонажі щось говорять, а не чутно нічого) Сам звук, власне, приємний, підходящий для історії.
Історії самої, звичайно, трошки мало, гра виглядає, як дуже цікава демка) Концепт кльовий, цікава інтерпретація теми (хоча скажу, що слово шепіт використовується занадто часто, ніби ви не впевнені, що читач тему зрозуміє), дизайни і представлення персонажів зацікавлюють дізнатися про них більше, а ідея з казкою має крутий класичний вайб. Ще окремо відмічу ідею з вибором - що від інтерпретації художницею старих декорацій залежить настрій спектаклю, що ставить театр - вона має багато потенціалу. Але все занадто швидко, не встигаєш навіть зрозуміти, що відбувається, як вже треба закінчувати. Хочеться більше лору театру, розмов з персонажами, яких тільки зустріли, і більше зануритися у атмосферу) Ніби дали з'їсти лише один шматок смачнущого тортика.
Але в будь-якому випадку - дякую вам за роботу, це були приємні 15 хвилин)