Ой, а чому російського не буде? Це ж стільки цільової аудиторії випадає. Але ж є ж ще українці, які ні Української не знають, ні в англійській не нишпорять, багато таких. Їм чого робити?
Гарна гра, усе на висоті: текст, оформлення, фони, персонажі (особливо персонажі, то любов), музика, що там ще? надіюсь все перелічив) Єдине, що гра просідає всередині, і в якийсь момент перетворюється в клікання 4 локацій і клубу-маджонг і так по кругу, отримуючи клаптики нової інформації (розумію, що не вдалось наповнити ці інтермедії через обмежений час, тож сподіваюсь, що доробите новелу після джему)
Це був цікавий досвід. Видно що автор доклав до сценарію частинку своєї неіснуючої душі...тут і маджонг (гра про гру у новій реальності, йой трясця), і марення про краще життя як в картинках про Японію, КАЙЗЕР СИНГУЛЯРНОСТІ, хе-хе.
Гра до фіналу тримала інтригу. А сам світ, і його передумови було цікаво досліджувати з довідника, і уривків пам'яті героїв. Єдине що...коли качала стати, то з часом почали повторюватися одні і ті ж монологові епізоди, що з часом трохи знудило.
Кодер знову постарався на славу. Музика була приємною, пасувала грі і не набридала попри 2-годинне проходження. Інтерфейс задизайнений файно. Всі позначки розуміються на інтуїтивному рівні. Візуальне оформлення стильне. А персонажі виглядають ефектно (Навіть Валік).
Валентина шкода...на середині гри попереджав що він уже не Валентин...але ж не настільки, щоб під кінець перетворитися на Валіка... 😭
Особисто я на максимум вкачала ефективність. Якщо комусь цікаво. 🙂
Серед багів...я вночі перед сном зайшла потикати гру шушуть. А вранці продовжила грати. і загальний час проходження мені зарахувало як 10 годин і 2 хвилини. 😨
Успішного успіху у розширенні та допрацюванні даної гри. 🌸🦖
Одна з двох моїх улюблених ігор на цьому геймджемі! Винагорода інформацією про світ за гру в маджонг, це дуже кльова ідея. Не вистачило цікавості в середині гри - не було цікаво читати одні й ті самі описи локацій, коли я фармила якості стилю гри. Тут можна взагалі їх прибрати, а можна вплести туди якусь додаткову гілку сюжету.
Є палким фанатом попередньої роботи цієї команди, "Кайзеру Сингулярності", тому коли дізнався, що вийшов новий проєкт, вирішив подивитися. Не планував довго грати, а у результаті витратив три дні, з перервами читав, і отримав велике задоволення.
За сюжетом "Кризаліс" частково нагадує серіал "1899" (акцент на "частково"), і він продовжує філософські теми "Кайзеру". Але на цьому збіги, напевно закінчуються. Якщо минулий проєкт був кінетичним і "кадри сцени змінені місцями", то тут гравець сам збирає пазлик. Точніше Кодекс - енциклопедію всесвіту, який, як для проєкту, створеного за кілька тижнів в умовах поганого електрохарчування, особисто мене вразив науко-фантастичною глибиною. Минула історія спонукала мене хотіти прочитати "Нейромант", ця історія - "Затьмарення" Філіпа Діка (і ні, це не спроба сказати, що там є обовязково посилання на ці тексти).
Я не певен, чи буду проходити ще раз, чи буду писати есе. Попередній проєкт був для мене більш авангардним, більш вітчізняним по естетиці, більш приємним моєму пострадянському оку. Я не люблю маджонг, бігати по локаціям у певний момент стало доволі нудно. Інтермаріум - весела націоналістична крінжа, яка наче органічно вписується, але можна було вигадати і щось краще.
Проте не можу сказати, що ця гра "менш глибока", ніж попередня, хай тут є Кодекс, де наче все пояснюється. Тут є інтертекстуальні пазли, які можна збирати. Тут є недомовленності, про які цікаво думати. "Кайзер" зі своїми візуальними маніпуляціями був схожий на авангардний фільм, тут нас заманюють через пастку "старого-доброго" візуального роману.
Хотіла поділитися враженнями про гру. Як тільки я її скачала, перше що мене шокувало це дизайн і як добре підібрана музика під нього. Просто неперевершено, мені дуже сподобалося. Але, ось дограти не змогла, нервів не вистачило. Та і стало скучно кожного разу перечитувати все. Не знаю, можливо просто стиль не для мене, але погоджусь с приводу ідеї, розуміння скільки треба партій проходити. Дякую за гру, адже задоволення я дійсно отримала.
← Return to novel
Comments
Log in with itch.io to leave a comment.
Вибачте, а додавати мови не плануєте? Російська б не завадив. Ну або англійська на худий кінець.
Російську точна ні.
Англійська буде, якщо колись дороблю гру до Стім-реліза.
Ой, а чому російського не буде? Це ж стільки цільової аудиторії випадає. Але ж є ж ще українці, які ні Української не знають, ні в англійській не нишпорять, багато таких. Їм чого робити?
Скопіюю ще сюди відгук)
Гарна гра, усе на висоті: текст, оформлення, фони, персонажі (особливо персонажі, то любов), музика, що там ще? надіюсь все перелічив) Єдине, що гра просідає всередині, і в якийсь момент перетворюється в клікання 4 локацій і клубу-маджонг і так по кругу, отримуючи клаптики нової інформації (розумію, що не вдалось наповнити ці інтермедії через обмежений час, тож сподіваюсь, що доробите новелу після джему)
Мій особистий топ - 2 джема 2023, база базована
Дякую, дуже приємно це чути.
Ми ще повернемось з новими історіями :)
Це був цікавий досвід. Видно що автор доклав до сценарію частинку своєї неіснуючої душі...тут і маджонг (гра про гру у новій реальності, йой трясця), і марення про краще життя як в картинках про Японію, КАЙЗЕР СИНГУЛЯРНОСТІ, хе-хе.
Гра до фіналу тримала інтригу. А сам світ, і його передумови було цікаво досліджувати з довідника, і уривків пам'яті героїв.
Єдине що...коли качала стати, то з часом почали повторюватися одні і ті ж монологові епізоди, що з часом трохи знудило.
Кодер знову постарався на славу.
Музика була приємною, пасувала грі і не набридала попри 2-годинне проходження.
Інтерфейс задизайнений файно. Всі позначки розуміються на інтуїтивному рівні.
Візуальне оформлення стильне. А персонажі виглядають ефектно (Навіть Валік).
Валентина шкода...на середині гри попереджав що він уже не Валентин...але ж не настільки, щоб під кінець перетворитися на Валіка... 😭
Особисто я на максимум вкачала ефективність. Якщо комусь цікаво. 🙂
Серед багів...я вночі перед сном зайшла потикати гру шушуть. А вранці продовжила грати. і загальний час проходження мені зарахувало як 10 годин і 2 хвилини. 😨
Успішного успіху у розширенні та допрацюванні даної гри. 🌸🦖
Дякую за відгук.
Але чому моя душа вдруг "неіснуюча"? 🤔
Одна з двох моїх улюблених ігор на цьому геймджемі! Винагорода інформацією про світ за гру в маджонг, це дуже кльова ідея. Не вистачило цікавості в середині гри - не було цікаво читати одні й ті самі описи локацій, коли я фармила якості стилю гри. Тут можна взагалі їх прибрати, а можна вплести туди якусь додаткову гілку сюжету.
Дуже радий, що вам сподобалось.
Там дійсно не вистачає контенту. Планувалося більше сюжетних гілок, але, на жаль, не встигли написати.
Є палким фанатом попередньої роботи цієї команди, "Кайзеру Сингулярності", тому коли дізнався, що вийшов новий проєкт, вирішив подивитися. Не планував довго грати, а у результаті витратив три дні, з перервами читав, і отримав велике задоволення.
За сюжетом "Кризаліс" частково нагадує серіал "1899" (акцент на "частково"), і він продовжує філософські теми "Кайзеру". Але на цьому збіги, напевно закінчуються. Якщо минулий проєкт був кінетичним і "кадри сцени змінені місцями", то тут гравець сам збирає пазлик. Точніше Кодекс - енциклопедію всесвіту, який, як для проєкту, створеного за кілька тижнів в умовах поганого електрохарчування, особисто мене вразив науко-фантастичною глибиною. Минула історія спонукала мене хотіти прочитати "Нейромант", ця історія - "Затьмарення" Філіпа Діка (і ні, це не спроба сказати, що там є обовязково посилання на ці тексти).
Я не певен, чи буду проходити ще раз, чи буду писати есе. Попередній проєкт був для мене більш авангардним, більш вітчізняним по естетиці, більш приємним моєму пострадянському оку. Я не люблю маджонг, бігати по локаціям у певний момент стало доволі нудно. Інтермаріум - весела націоналістична крінжа, яка наче органічно вписується, але можна було вигадати і щось краще.
Проте не можу сказати, що ця гра "менш глибока", ніж попередня, хай тут є Кодекс, де наче все пояснюється. Тут є інтертекстуальні пазли, які можна збирати. Тут є недомовленності, про які цікаво думати. "Кайзер" зі своїми візуальними маніпуляціями був схожий на авангардний фільм, тут нас заманюють через пастку "старого-доброго" візуального роману.
Дякую за вашу творчість.
Приємно що хтось бачить спорідненість з творчістю Філіпа Діка. Він для мене один из формативних авторів.
Хотіла поділитися враженнями про гру. Як тільки я її скачала, перше що мене шокувало це дизайн і як добре підібрана музика під нього. Просто неперевершено, мені дуже сподобалося. Але, ось дограти не змогла, нервів не вистачило. Та і стало скучно кожного разу перечитувати все. Не знаю, можливо просто стиль не для мене, але погоджусь с приводу ідеї, розуміння скільки треба партій проходити. Дякую за гру, адже задоволення я дійсно отримала.
Дякую за відгук :)