Гра «Відчуття вогню» – це гарно продумана та детальна історія про *** (уряд слідкує за нами, краще б Ви не писали про це так відкрито), кхм, «звичайну» дівчинку з незвичним потенціалом, що знаходиться в центрі подій, які вона так впевнено уникали більшість свого життя. Гра «Відчуття вогню» розкриває кожного персонажа, надаючи йому свої унікальні характери, що проявляються протягом усього сюжету та обов’язково вплинуть на його розв’язок, не без участі гравця, звісно, ж. Одразу відмічу, що розв’язків тут дійсно багацько (8 альтернативних фіналів, Карл) і, щоб отримати їх всіх, Вам знадобиться витрати певний час, але загалом, всі вони є логічно обумовленими та яскраво, як спалах вогню, демонструють нам наслідки наших рішень. Спочатку трошки дивувало, як так в цьому світі все збіглося, що всі центральні герої так переплелись, але це було досить цікаво). Попри це, гра також вражає запальними анімаціями, що простежуються ще з початкового меню та інфернального курсорчику. Візуалізація персонажів та їх міміки є цікавою, можливо, якщо у Вас буде, в подальшому час та натхнення, зробити їм по декілька поз, це значним чином підвищило б динаміку у Вашому проєкті. Приємно здивувало та навіть вразило виконання Вашої авторської пісні «Гори», через це моє проходження відклалась на час її виконання 🔥 ❤️ . Але і під час гри звукове супроводження є доречним та гармонійним. Серед особливостей гри, вона містить величезну кількість виборів, що, як все зазначалось, визначають фінали. Також гра періодично демонструє як саме наше рішення вплине на сюжет завчасно, описуючи стан відносин персонажів. Гра має цікаву реалізацію телефону 😊 . Анімації з частками іскор та падінням листків дуже гарно вписується у загальну картину та представлені фони. Погоджусь з іншими коментаторами, як працює пазл теж зрозумів не одразу, але було весело 😊 . Ви навіть змалювали архітектуру Львівської опери – це бездоганно 💔 . Під час проходження помітив усього одну веселу одруківку «шпарпетку». Дякую Вам за Вашу роботу та представлену гру. 

Сюжетно цікава пригода про надприродні сили, і все, що з ними пов’язано. Персонажі розкриті добре, в них хороша мотивація і прослідковується власний характер. Сюжет чіткий, не кидається в крайнощі, а поступово розповідає історію дівчини, яка намагається не лише опанувати силу пірокінезу, а й врятувати друга. Текст написано добре. Мальовка приємна, події цікаві. Стиль інтерактивного кіно “персонаж це запам’ятає” доречний, і підказує в яких місцях варто зробити інший вибір. Пазл - інтуїтивно не зрозумілий, якби не коментар тут в чаті - думав би, що зловив баг. Також варто дати можливість “скіпнути” його, якщо це наступне проходження: чотири раз його складати - ще те задоволення( Пісню Макса варто було б прив’язати на кілька текстових блоків, а не на один порожній - чудова можливість послухати її під час роздумів героїні. Гра чудово показує технічні та сценарні навички автора. Так тримати!

Дякую за гру!
було цікаво спостерігати за героями, (сподівалась на романтичну лінію, куди ж без неї. особливо коли герої так гарно виглядають)
теж трохи ступила з паззлом та збирала з іншого краю екрана, але один шматочок випадково став на місце, останній, і не хотів перетягуватись туди, де я збирала лист - отоді дійшло, хддд)))
респект за соло-створення! дуже велику і кропітку роботи ви виконали. і впорались файно!
(о, а коли побачила адресу на листі - згадала, що у Львові дійсно є Бюро паранормальних явищ, чи якось так називається. дякую за пасхалку)

Концепція того що я ніби збираю історію головних героїв, а в кінці буквально по пазлам збираю кінець - це круто!!!!

Мені окремо дуже сподобалась фраза про сміття, особисто мені так трохи з попелом на душі зрезонувало. 

В цілому класна новела, цікаві персонажі, та сама структура, хоч трохи і сумбурна, але глобально логічна та цікава. 

Правда я не зразу здогадався де місце для пазлів, але ну дідько це пазли їх майже усі люблять. 

Дякую вам за роботу. І удачі в наступних проектах. 

Ні, ну пісня в головному меню - це ви звісно знаєте як вразити. Я не могла почати гру, поки не дослухала її.
Класна, дуже добре занурює в атмосферу гри.

І оскільки почала з пісні, то поговоримо за музику.
Нуль питань, кожна мелодія чудово відповідає темі, так само як і звуки.

Задум.
Крутий. Однозначно подобається. Воно дійсно потужно і захоплює. Та й загалом я відчуваю, що по такому всесвіту можна ще багато яких історій розповісти, і саме це мені і подобається.
Але на мою думку віртуальність згадана більше фоново, ніж як центральна тема гри. Втім я  все одно дуже насолодилася грою.

Мальовка симпатична, але мене достатньо бентежила різниця між Настею і гг. 

Текст і вибори.
Отримала поки два гарні фінали, де Максу було важко, але все добре і де між ними був натяк на дещо більше (ой, я взагалі полюбила всіх ваших героїв, тому вважаю, що тут вам все вдалося).

Реалізація.
Класна ідея з пазлами, а ще сподобалось трохи незвичне розміщення панелей. Загалом ви добре попрацювали, так що тут у мене тільки компліменти для вас.

Дякую за цю гру та удачі вам!)

Новела цікава, але я застрягла на пазлі, він не хоче збиратися. Того як я його зібрала не достатньо, щоб пройти далі по сюжету. Може це такий прикол онлайн версії, навіть і не знаю. І це дуже прикро. 

Але сама задумка цікава, чекатиму на обновлення після джему, щоб нарешті пройти її до кінця.

Зав'язка з минулим героїні подана настільки круто, уух!
Залипала ще трошки на кнопочки, бо вони мали кльовий звук. 
Тільки шкода, що дії, які визначають погану та гарну кінцівки, були до пазлу. Пазл доволі об'ємний, тож збирати його вдруге було не так прикольно, як в перший раз. Стосовно технічної частини: у діалозі з Анастасією в кімнаті у мене трошки виходив текст за рамки, тож, напевно, це те, на що варто звернути увагу після джему. 
Також сподобалось, що після кожного вибору нас попереджають про наслідок. 
Дякую за враження!

Вау! Після проходження Вашої гри маю неймовірні емоції!

Текст дуже сподобався, герої промовляють надзвичайно важливі тейки. UI оформлене дуже стильно та влучно, діалогові вікна то окрема любов. Загалом бачу цю новелу як проєкт-новатор, який приніс у джем абсолютно нові механіки(так-так, я саме про пазли). 

Загалом новела дуже цікава та перспективна! Бажаю наснаги у подальшій розробці! Ви молодчина!

Реалізація прям на найвищому рівні, чат і анімації дуже сподобались. Мені навпаки сюжет подобається, можна сходити на побачення, "врятувати" хлопця в біді (улюблений троп))) і потусити з подругою (улюблений троп№2))) Шкода що для подруги не можливо зробити більше, вона така мила. Окрема подяка за підказки і можливість ролбеку) Вийшла на хорошу кінцівку і радію)

Дякую за гарну гру! Лаконічна та приємна історія з різноманітними кінцівками (але скажу чесно, що не пройшла на всі, бо не хотіла бачити страждання героїв 🥺) Пісню з головного меню почула випадково, бо залишила гру відкритою під час написання, але вона чудова
По візуалу: сподобалась кастомізація інтерфейсу та анімація в головному меню. Прикольно, що діалогові вікна міняли своє положення і в спрайтів теж була деяка анімація. Фони та персонажі мають сіру та дещо брудну палітру, але це добре передає світосприйняття героїні, яка все життя стримувала свої емоції. Якщо ще казати по спрайтам, то хотілось більшої деталізації персонажів, бо намальовані вони реалістичними, а тіні зроблено занадто просто (але, як теж соло-розробник і художник, розумію, що це дуже складно в рамках терміну) 
Також прикольний інтерактив з пазлами, але коли перепроходиш на інші кінцівки, то хочеться мати кнопку пропуску 
Загалом, враження від новели чудові, ви зробили круту роботу протягом цих двох тижнів і я бажаю вам отримувати ще більше досвіду і робити круті проєкти (якщо ще плануєте, звісно)

Було приємно зануритися в ці яскраві емоційні качел юності, атмосферу дружніх розмов і трохи похмурого життя хікі. Персонажі яскраві й постійно відчувається конфлікт, який тримає увагу. Особливо було приємно побачити знайомі місця у Львові і відчувати, що все це відбувається неподалік від того місця, де я живу.

Пісня просто вогонь (а де можна ще послухати пісні цієї авторки?).

Сподобалася головна героїня. В неї складний і цікавий вайб. Цікавий конфілкт, і вона не стоїть на місці. Не вистачило плавного розвитку в третьому акті, тому що за сцену з Анастасією я вже настроїлася на певні події, які в той же самий час мали б відбутися трохи інакше, як в усіх класних фільмах - але це геймджем, тому  розумію, чому так. Обережна подача деталей, нічого зайвого - кльово читати такі тексти (хотілося б мені навчитися так писати).

І міні-ігри! Вони були дуже наративно умісні. Я помітила, що вони дозволили трохи зануритися в атмосферу гри, задуматися над всім, що проживала, поки проходила гру. Але під час першого пазлу був трохи неумісний момент екшену, якщо це можна так  назвати: переживала, що мене за цим застукають))

Пройшла цю гру першою за джем, але вже відчуваю, що новела залишиться в списку моїх фаворитів сценарно. Видно, що робилася з умінням і зацікавленістю - і продукт вийшов коротенький (що зовсім не мінус - це все ж джем), але гарний.

Персонажі написані дуже реалістично - читаєш переписування і думаєш, ну в принципі так, десь так друзі й спілкувалися б онлайн. В принципі текст на рівні,  як і ідея зі сценарієм. Головна героїня жизова в реакціях і дуже травмована (її життя відчувається постійно як якась метафора на емоційно нестабільні розлади, що руйнують комунікацію з людьми; коли гг зрозуміла, що скоріш за все відштовхувала людей просто через власні страхи, це відчулося як сильно близька до епізодів мого власного життя репрезентація). Переживала за неї й за Макса відповідно всю гру - коли відбувся момент, що зв'язав історії обох її друзів, я ахнула вголос. Єдине, що трошки зіпсувало для мене враження від історії - відчуття, що вона занадто розігналася з експозицією і певним розвитком, а потім все просто... закінчилося. І ніби цілісний сюжет, всі лінії +- отримали відповіді, але при цьому залишаєшся з бажанням чогось ще. (А ще сумно, що - спойлер! - вийшла в результаті спочатку на зовсім поганий фінал, а потім навіть переграючи, якось не вийшло змінити хоч трохи життя героїні, бо Макс просто... пішов. Чи це тому, що ми гг не обійняли? Думалося, якщо сказано до цього в грі, що вона не любить тактильність, то це чисто повага до її кордонів...) 

Ну і окремо за візуал і музику. Окрема повага, звичайно, за пісню. Інша музика, як я розумію, стокова, але відчувалася гармонійно. Юішка дуже класна, окремо залипала на анімацію курсора, хоча в самій грі він іноді виглядав трохи занадто яскравим. Початкова сцена з батьками зроблена цікаво, мені сподобалися рухи їх спрайтів. Анімації фонів - в принципі круті. А ось основні спрайти трьох героїв відчувалися ніби усі в одному, але одночасно в сильно різних стилях, і це єдиний мінус, що можу прямо сказати що вплинув на візуальну складову. 

Коротше, відпустіть гг до надійного психотерапевта, який не розкаже все владі, і дайте дитині полікувати її травму :с 

головна героіня даної новели на жаль була не дуже. но головне шо ти сеодно робишь шось для Укроїньского спільнотства. дякую за твою працю  )))

Сюжет цікавий, та мотивація героїв інтересна. 

Спрайти героїв мені не зайшли, але візуальні ефекти зроблені в тему.

Щодо міні-гри, то перший раз це було цікаво, але при перепроходженні (щоб получити різні кінцівки) вона скоріше дратувала.