Також я відкритий до пропозицій на рахунок асетів (дизайну інтерфейсів)  Можу віддати цей інтерфейс якщо потрібно комусь) 

Смачного вам!

Велика гра, з глибоким сенсом,  важливим сюжетом, найкращою акторською грою, та, звісно, з Пан Боргіром у головній ролі

Чи зможете ви з'їсти його?...Чи зрозуміє він вас?...Чи вміє цей бургер співати?...

Це вам й доведеться визначити

Перша гра як для мене, програміста, так й для сценариста, будемо надіятися що вам сподобається, і що не остання це наша гра

Це моя перша вн та перша гра взагалі, конструктивній критиці буду радий 😅

UPD:
Як все встигнути, не уявляю... 
Текст написав на ~70%, оформлення є тільки половина. Все мабуть через те, що постійно відволікаюсь на другочергові таски, як от досягнення...

Це гра на життя і смерть. Чи зможете ви розгадати таємниці дракона, відповісти на його каверзні питання та вибороти своє життя?

Невідома кімната, кайдани, відсутність спогадів та опонент навпроти у такому ж положенні. Один з вас провинний у страшному гріху, і щоб дізнатися правду доведеться зіграти у смертельну рулетку. Однак замість куль, вас очікують спогади - ваші, або вашого опонента. Хто з вас приховує є винуватим та у чому саме? І чи хочете ви взагалі дізнаватись правду? Адже інколи найстрашнішими є наші власні спогади.

Короткий психологічний сюжет на тему втечі від спогадів. Перший мій подібний досвід, але я постарався зробити щось цікаве та трохи погратися із кліше камерних горорів. Сподіваюсь, вас зацікавить та бажаю приємної гри)

Ви прийшли до тями в Кіберпросторі. Утім це і має так бути на підставі вашої, цілком добровільної, згоди з умовами участі в програмі “Інше Небо”.

Вам усе пояснять і все покажуть (наскільки це слово доречне в Кіберпросторі), тож немає за що насправді турбуватися.

Навіть за успішність програми “Інше Небо”, тому що це вже відбулося з вами особисто. Проте успіх все ще не можна стверджувати стосовно проєкту “Інше Небо” — та це вже інша документація.

Ви – техномайстер, що має налагоджувати Валькірію та слідкувати за поведінкою пілота. Балансуйте між тренуванням, технічним обслуговуванням і моральним станом Лани, щоб підготувати її до вирішальної битви. Але будьте обережні: не дайте Валькірії поглинути сутність Лани.

Розкривайте історію дівчини з кожною новою ітерацією Валькірії.

Сценарист, програміст: Ternox

Музика: musmus.main.jp

Спрайт: lumeish.itch.io

p.s. так, я знаю, що я організатор, але я не втримався. Чесно робив усе по правилам і в межах джему, але претендувати на приз, звісно, не буду :)

Один раз на рік, у свято Усіх Святих, грань між реальностями стає лише тонкою вуаллю, яка відділяє живих від мертвих. По той бік існує не багато охочих розповісти про свої пригоди, але якби вам випала така нагода, то чи знайшли б ви хвилинку послухати?

Команда:

• Orinoku - програмування, ui
• Silmar - сценарій
• Sonyah - спрайт персонажки, обкладинка
• p3s3481 - фон

Жанр:  наукова фантастика, неонуар

Тип: кінетична новела 

Тривалість: 10 хвилин, 1000 слів

Сюжет:

— Що відправимо в Центр? 
 — Правду. 
 — Чию? 
 — Істина завжди єдина. Вона не буває «чиясь». 
 Я сказав це серйозно, а вона…  розсміялась. 

• Художниця: Shiroishi
• Кодінг: archydragon
• Редактор та VFX-супервайзер: obvioso 
• Автор сценарію та координатор проекту: Drama[Theurgist]
  
• Музика від одеського андерграундного гурту Rudnic Ore

Коротка розмова з твоїм другом, який записав коло з дивного місця.  Можливо, цей діалог допоможе йому зрозуміти, що сталося і як рухатися далі.

Грати тут

(Наша перша візуальна новела! :D)

Для поглиблення атмосфери ділюсь тизером моєї авторської музики, яка стане саундтреком майбутньої гри.

- Привіт, вже прокинувся?

Візуальна горор новела з множинними виборами. Ви прокидаєтеся у закинутій публічній вбиральні і не можете зібрати думки докупи. В той самий час ви зустрічаєте самотнього підозрілого чоловіка, який пропонує вам допомогти. Чи приймете ви його допомогу? І що за таємниці приховує це місце... А також ваш дивний новий знайомий?

Батько годує нас гірким корінням. І просить взамін лише ділити його долю — таку ж гірку. 
А от дари Великого Птаха божественно солодкі. Лиш ціна їхня пахне солодко теж: так, що аж вивертає нутро.

Це кінетична новела про те, чого не може трапитися.  І про те, що трапляється постійно.

Жодного вибору. Лише 10-15 хвилин на острові в оточенні кам'яних скелетів. 

Не судіть книгу за обкладинкою.
Не судимі будете.
Бо судимість то недобре.

Це притча про маленьку квіточку, як ви вже помітили. Дуже серйозна і філософська, щоб ви там собі не подумали. Хоча думати можете, що завгодно, бо думати важливо.

Режисер: [страчено]

Актори: [засуджено]

Хай живе комунізм.

Ми усі знаємо, звісно, знаємо, що почуття ці нікуди не приведуть.

Але в миті, в моменті дійсно добре. Хай лише на мить, 

поки не схолоне чай.

☆☆☆

А Ви полюбляєте верхні чи нижні місця у вагонах?

Обожнюю цю гру, вона така дружня! 😊

Сторінка гри →

p.s. Це наша перша новела, тому сильно не судіть 🙂Будемо раді за відгуки та любу пораду у покращенні гри.

Жанр:  conceptual neo noir

Тип: a kinetic novel

Тривалість: endless

Сюжет: 
Вона щодня повертається додому. Дні такі різні і такі однакові...

Чоловік в окулярах із товстою чорною оправою стоїть на сцені, тримаючи в руках мікрофон.

Його осяює різке світло прожектора. Завіси за його спиною — темно-червоні.

Він ніяково всміхається. Коли він говорить, чути луну. Схоже, зала порожня.

«У вас бувало, що ви говорите з кимсь, а вони лиш мовчать?»

Яке на звук скло?
Доволі дзвінке.

Воно розсипалося піском під ногами стурбованих людей, що кружляли довкола. 

Щодо вас – перед очима вже давно була пітьма.
І скло вже давно розтануло у тиші.

Але що це за дивне місце? І що за незнайомець перед вами?

І найголовніше: куди влучила куля?

—

"Ох, Монарху-Монарху… Скільки ще правил мені доведеться порушити для Вас?"

—

Крихта меланхолії, три кінцівки і маленьке детективне розслідування входять в меню.

Ми — команда, що  брала участь у Ukrainian Visual Novel Jam #4 (Bardo) та Ukrainian Visual Novel Jam #5  (⚀ Les Jeux sont Faits | རོལ་རྩེད་མཇུག་རྫོགས་སོང་། ⚅) і з радістю приєднуємося з новою роботою.

Команда:
TaoYa - сценаристка
XYA_art - художниця спрайтів
HungryDrake - художниця фонів
GalaxyNo5 - програмістка

Тип новели: кінетична (чи не зовсім?)

Прогрес роботи: 40%

"Про привілеї та події, що вже сталися."

Коротка гра в "Я НІКОЛИ НЕ" з трьома твердженнями. Кілька можливих кінцівок.

___________________________________________

 Замурований міні-горор на честь Хелловіну для моєї драматичної душі! Повний набір, як завжди, від ourchou (тобто мене :>)

Місце єднання,

                                де скоєне і покинуте

                                                                            скоряє і підносить. 

Сьогодні ти знову стоїш на колінах. 

І я вислухаю.

                          Усі .

                                Твої .

                                         Гріхи .

Вже багато років ходять чутки, що ота вежа - так, саме та, що миль за тринадцять від села - проклята.
Ну як, проклята. Стоїть собі начебто тихенько, не падає.
Але нікого з бовдурів, що бажали швидкої наживи та вважали Забутого Чарівника мертвим, більше вже ніколи не бачили.
Ви не такий? Ви - професійний авантюрист?
Що ж, усім відомо, у чому полягає відмінність між професійними авантиристами та усякими аматорами! Ні, не тільки в тому, що останні вже не дихають. В першу чергу, в тому, що професіонали розуміють ціну та наслідки кожного свого вибору.
А, й ще ніколи не платять на перед, точно!

P.S:
GUI має не остаточний вигляд та може змінитися в залежності від відповідей Організаторів щодо уточнення правил джему.

Мавка.  Історія кохання.  Мінімум слів.  Максимум цукру.

"Її голос лунає дзвінко та ясно, і так реально, немовби фрагмент дійсності пробивається крізь пелену запаморочення та дереалізації."

- Кінетична

-   ?№;@#$!$%

Команда "Namet"

За невеликий час вашого з нею спілкування, ви більше розумієте їх проблеми та емоції.

 Гра у стилі неопластицизму

Гру розробляє команда «Наголос»

kork0za — сценарій

ua_lemon_543 — ілюстрації та код

kitvni — музичне оформлення

ГРА ВЖЕ ОПУБЛІКОВАНА!

Сюжет:

Настала твоя смерть. Але тобі дали шанс повернутися до життя. Принаймні, тобі так здається.

Особливості:

Довга назва?..

Команда:

Сценарій/код - Unknown_thief

Візуал - Unknown_detective

Ти - той самий Бог, який вирішує, чи рятувати такого кумедного чарівника, чи ні.

Тепер тобі треба знайти її та повернути до дому. 

Але.....

!!(Не хоррор.  Пригода та трохи комедія)!!

Це просто сусіди.

Ти, головне, не відчиняй двері, як я просила. 

🤫

Вибач.

Але не переймайся, я не втечу, не перестану.

Я не зможу.

Тому, будь ласка, почуй мою мелодію.

Я учень відьми непутящий, читаю їй казки щодня.

Про злих і добрих персонажів, одні й ті самі без кінця.

У неї пам’ять загниває, нічого вже не пам’ятає.

Вона рабиня власних слів, рабиня магії контракту

Коли я писав цей анонс в голові, планувалось зробити його на 1000 слів. Але було ухвалено рішення, відмовитись від цього перформансу і грати за правилами. Загалом, про що буде новела?  

Це буде новела про зомбі, де ви будете вбивати зомбі, або самі будете грати за зомбі.  

Загалом художники, так би мовити, митці такі люди. Знаєте дуже не постійні. Можуть все змінювати. Глобально я можу зробити Цезаря родом з Житомира. Але я не буду, не бачу в цьому сенсу. Адже, якби він реально був з Житомира... Так! той жарт, був забанений, через потенційну можливість, того, що об нього можуть образитись люди. А це нам не потрібно.  Адже наша гра про зомбі й в ній не буде людей. 

Сподіваюсь в інших не буде новели про зомбі, позаяк ми точно програємо. 

А програвати, особливо коли та граєш за зомбі, які зазвичай програють — не хочеться. От ми й визначились, що предикат до зомбі — це "програють". Хоча вони у нас в історії виграють. Цікавий оксюморон.

 Хоча в середині гри буде ще сцена, де ну кароче буде погоня за зомбі, після того, як вони пограбують банк.  І головний герой шериф, зробить 6 пострілів. Але тут я вас підловив, адже у нього модель револьвера Ruger LCR в якій всього 5 патронів, а не 6. І погоня вийде програшною. 

Так от історія буде значить про кохання. А точніше кохання шерифа до зомбі. Тю. Точніше до його коханої, яку трагічно забрали зомбі. І він намагається їх перемогти, заради кохання. Тому так. 

Наша новела буде про кохання. Місцями трагічне, місцями не дуже. Але фінал буде хороший, хіба що не хороший для зомбі. І він буде не правдивий, і ви всі це зрозумієте, але хоча б плакати не доведеться. Історія ж про кохання. 

П.С: Як казав Непальський філософ Жиль Серен де Шпенглер мистецтво не потрібно розуміти, його потрібно відчувати. Насправді його звали не Жиль і він з Житомира, а не з Непалу. Але я б реально рекомендував дослухатись до нього і тепер з новими знаннями перечитати текст вище, з надією його відчути, пропустити через себе і вже новою особистістю підкорювати світ. Щоб через певний час відчути ті фундаментальні зміни всередині вас, та усвідомити, що прочитали тільки анонс..... Якщо будете перечитувати рекомендую увімкнути на фон саундтрек з Сутінок, там де хаа хааа хаааа хааааа хааа.

Ця новелла буде про фонову персонажку мого всесвіту що був вигаданий для тестової візуальної новелли.  Тож ця мабуть буде... "тестова тестової".